I’ve been learning Ukrainian, and find the differences between folklore in different countries super interesting. As such, here’s my attempt at translating a children’s story about a coffin on wheels. The original text of the story can be found at the bottom of this post.
This story comes from a book called Жахлива книга, meaning Terrible/Horrible Book. The story itself is called Домовинка з коліщатами (Small Coffin On Wheels), by Володимир Арєнєв (Volodymyr Aryenyev).
My Translation
It was a long time ago. On the fifth floor of a decrepit apartment building lived a little boy. Once upon a time his parents left him by himself and strictly forbid him from going up to loft, and even more so from taking anything from there. But as soon as they left, the boy immediately violated their ban.
In the loft it was dark, and pieces of spiderweb hung from everywhere. The small boy wandered a little, but did not find anything interesting. He was readying to leave, when he saw to his side a windowed toy helicopter of the blackest black- very beautiful, just like the real thing! Of course, the little boy took it himself!
And now the late evening had come, and his parents had not yet returned. The boy got fed up of playing with the helicopter, decided to take it apart and accidentally broke it. Bored, he sat under the door to wait for when his parents would arrive.
Suddenly the boy heard something rattling in the street. He peered out- and could not believe his eyes! A coffin with little wheels had arrived at his house!
Immediately at the entrance door: creak! thump! And something heavy moved up the stairs, to the fifth floor, where the boy lived. The boy was very scared, but decided not to surrender just like that. He tiptoed close to the door and looked through the keyhole. Only a coffin with wheels rolled onto the fifth floor, he opened the door, jumped from the apartment and pushed it through the stairwell window!
Not a sound was heard for a long time. And then again at the entrance door: creak! thump! And something heavy moved up the stairs. Again the little boy stood by the door, and just as the coffin with wheels rolled onto the fifth floor, threw it down them!
Yet longer silence ruled the street.
And then menacingly at the entrance door: creak! thump! And something heavy moved up the stairs to the apartment where the boy lived.
He had already opened the door, in order to again down the coffin with wheels, but its lid tipped open.
“Boy-boy,” said the blackest black men who sat there inside with white slippers and pressed the pedal, “we are tiny Kurdupliks (little mythical people), we live in the loft in this building. Normally we ascend in our helicopter, but someone stole it from us. And do you know, boy, how difficult it is to roll up five whole floors of a big house with wheels?!“
When the parents returned home, they were in wonder, to see, how their son had changed, how he had become quiet and thoughtful.
And when the young boy grew up, he became a famous mechanic and engineer.
And invented the lift.
Original Text
Було це давним-давно. Жив собі у старезному п’яти
поверховому будинку маленький хлопчик. Якось одного разу
залишили його батьки самого та суворо заборонили підніма
тися на горище, а тим паче приносити звідти будь-які речі.
Але щойно вони пішли, хлопчик одразу ж порушив їхню
заборону.
На горищі було темно і звідусіль звисали шмаття павути
ни. Маленький хлопчик поблукав трохи, але нічого цікавого
не знайшов. Він уже збирався йти геть, коли побачив поряд
із віконцем чорний-чорнісінький іграшковий гвинтокрил —
дуже красивий, от просто як справжній! Звісно ж, маленький
хлопчик забрав його собі!
І от уже настав пізній вечір, а батьки все не повертаються.
Набридло хлопчику гратися з гвинтокрилом, вирішив він його
розібрати й випадково зламав. Знудившись, сів під дверима
чекати, коли ж прийдуть батьки.
Раптом чує хлопчик на вулиці якесь деренчання. Визир
нув — і очам своїм не повірив! До його будинку під’їжджає
домовинка на маленьких коліщатах!..
Одразу двері в під’їзді: рип! грюк! — і щось важезне посунуло
сходами вгору, до п’ятого поверху, на якому жив хлопчик.
Перелякався хлопчик, але вирішив отак просто не здавати
ся. Став біля дверей навшпиньки й зазирнув у замкову шпари
ну. Тільки домовинка з коліщатами вкотилася на п’ятий поверх,
хлопчик двері розчахнув, вискочив із квартири та крізь вікно
на сходовому майданчику виштовхнув її назовні!
Довго не було чути ні звуку. А потім знову двері в під’їзді:
рип! грюк! — і щось важезне посунуло сходами вгору.
Знову маленький хлопчик став біля дверей, і щойно до
мовинка з коліщатами вкотилася на п’ятий поверх, скинув її!
Ще довше панувала на вулиці тиша.
А потім двері в під’їзді грізно так: рип! грюк! — і щось важезне
посунуло сходами до квартири, у якій жив хлопчик.
Він уже двері розчахнув, щоб знову домовинку вниз зіштов
хнути, але тут її віко відкинулося.
— Хлопчику-хлопчику, — сказали чорні-чорнісінькі чо
ловічки, що сиділи там усередині в білих капцях і тиснули
на педалі, — ми крихітні курдуплики, живемо на горищі цього
будинку. Зазвичай ми піднімаємося до себе на гвинтокрильці,
проте хтось його в нас украв. А чи знаєш ти, хлопчику, як важко
цілих п’ять поверхів котити сходами нагору велику домовину
з коліщатами?!..
Коли батьки повернулися додому, вони здивувалися, поба
чивши, як змінився їхній син, який він став тихий і задумливий.
А коли маленький хлопчик виріс, він став відомим механіком
та інженером.
І винайшов ліфт.